- прабатько
- —————————————————————————————праба́тькоіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прабатько — а, ч. Той, від кого походять який небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін … Український тлумачний словник
гайк — а, ч. Міфічний прабатько вірмен … Український тлумачний словник
праотець — пра/отця/, ч., заст., уроч. Родоначальник, прабатько. || тільки мн. Предки … Український тлумачний словник
родоначальник — (той, від якого бере початок якийсь рід), пращур, прародич, прабатько, праотець … Словник синонімів української мови
праотец — правітця, ч. Пр. Родоначальник, прабатько … Словник лемківскої говірки